Перевіряємо конкретні твердження, що поширюються в медіа і соцмережах. Кожна картка — фейк, юридичне спростування і джерело. Без емоцій, тільки право.
Ця сторінка містить юридичні пояснення, а не судові рішення. Кожне спростування ґрунтується на нормах чинного законодавства України та принципах міжнародного права у сфері прав людини.
Ми не стверджуємо, що будь-яка зі сторін правильна у повному обсязі. Ми перевіряємо конкретні висловлювання — на відповідність законодавству і верифікованим фактам.
"Єрмака вже визнали винним — він під підозрою і це все доводить"
Наявність підозри або навіть обрання запобіжного заходу не є вироком і не "доводить" вини. Винуватість встановлює лише суд після розгляду доказів у порядку, визначеному КПК України.
Стаття 62 Конституції України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду."
Повідомлення про підозру — це початок провадження, не вирок. Більшість справ, де висувалася підозра, завершувалися закриттям провадження або виправдувальними вироками.
"Захищати Єрмака — значить бути проти НАБУ, САП і антикорупційних реформ"
Вимога справедливого суду і дотримання процесуальних норм не заперечує важливості антикорупційних інституцій. Навпаки — це і є основа їхньої легітимності.
НАБУ, САП і ВАКС набувають авторитету тоді, коли їхня робота витримує юридичну перевірку: докази отримані законно, процедури дотримані, рішення обґрунтовані. Критика конкретних процесуальних порушень не дорівнює "атаці на антикорупційний фронт".
Ця логіка підміни ("хто критикує процес — той за корупцію") є маніпулятивною і небезпечною: вона позбавляє громадянське суспільство права на процесуальний контроль.
"Медіарозслідування вже все довели — навіщо суд?"
Журналістські розслідування — важливий інструмент суспільного контролю і підзвітності влади. Але медіапублікація фундаментально відрізняється від судового рішення.
Суд: перевіряє докази під присягою; надає підозрюваному право на захист і відповідь; несе юридичну відповідальність за рішення; керується стандартом "поза розумним сумнівом".
Медіа: можуть мати неповну інформацію; не зобов'язані надавати право на відповідь; спираються на анонімні джерела; мають комерційні або ідеологічні мотиви.
Журналістика показує, "що може бути". Суд встановлює, "що є насправді і поза розумним сумнівом".
"Якщо прокуратура просить арешт — значить усе доведено, докази залізні"
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу — це позиція однієї зі сторін у змагальному процесі. Суд зобов'язаний її розглянути, але не зобов'язаний погодитися.
При розгляді клопотання суд оцінює не остаточну вину, а лише наявність конкретних ризиків: переховування від слідства, знищення доказів або тиску на свідків (ст. 177 КПК). Це не те саме, що оцінка доказової бази по суті справи.
Практика Вищого антикорупційного суду показує, що суд регулярно відхиляє або пом'якшує клопотання обвинувачення — коли ризики не підтверджені достатньо.
"Його треба тримати під вартою, бо він впливовий і може вплинути на все"
Суспільне положення і публічний вплив підозрюваного — це фактор, який прокуратура може наводити як аргумент. Але суд зобов'язаний оцінювати конкретні, доведені ризики, а не абстрактну "впливовість".
Стаття 178 КПК встановлює, що при обранні запобіжного заходу суд враховує: ризик переховування, ризик перешкоджання слідству, ризик продовження злочинної діяльності. Кожен із цих ризиків має бути підтверджений конкретними обставинами.
Автоматичне взяття під варту лише через статус або гучність справи — це небезпечний прецедент, який може бути застосований проти будь-кого. Сьогодні — проти Єрмака, завтра — проти активіста, журналіста, бізнесмена.
Кожне твердження оцінюється за такими критеріями:
Ми не оцінюємо, чи є Єрмак винним або невинним. Ми оцінюємо конкретні твердження — на юридичну точність.
"Факти замість шуму. Право замість емоцій. Суд вирішує — не заголовки."
Девіз кампанії FreeYermak